Є тисяча причин любити весну, і у кожного - свій набір причин. Але в усіх українських автомобілістів є один загальний привід побоюватись весни: сюрпризи, які вона неодмінно приносить разом з собою на дороги.
Позитив, який несе з собою тепла пора року, часто стає пасткою для водіїв – і ось замість насолоди сонцем і зеленню автовласник має збитки, а то й дещо гірше. В кількох абзацах “Авто 24” нагадає про ті небезпеки, які несе з собою весна.
Тепле сонечко часто присипає пильність водіїв. Так, весна – не зима, але вона має свій комплект реальних небезпек.
Ями
Як показав досвід кількох теплих зим, асфальт з наших шляхів сходить не лише з снігом. Він руйнується просто з нагоди нового сезону, причому весінні вибоїни чомусь виходять особливо “злими” – глибокі і з гострими краями. Якщо влетіти в таку на підходящій швидкості, пошкоджень колеса не уникнути. А в найбільш тендітних моделей можна легко пошкодити деталі підвіски.
Що робити? Не починати “запалювати” за кермом доти, доки шляхові служби не залатають усе, що залишила зима на ваших маршрутах. Та й взагалі, для отримання задоволення від швидкості служать не магістралі загального користування, а спеціальні гоночні траси.
Коли асфальт стає чистим і сухим, нам хочеться притиснути акселератор. Але “пастки” тільки на це і чекають – і ось машина вже без колеса, а то й двох.
Рослинні “сльози”
Як тільки но почнуть цвісти та пахнути дерева і кущі, автомобілі потрапляють у нову зону ризику: отримання на кузов слідів деревного клею або смоли. І лихо тому, хто не прибере цей “натурпродукт” з фарби до першого спекотного дня. Деякі види соків запікаються на машині настільки міцно, що ці плями доводиться прибирати професійним поліруванням. А це час, гроші і непотрібне зменшення шару лакофарбового покриття.
В найгіршому випадку розігрітий на сонці лак (фарбу) розчиняється під дією клею і той проникає в структуру лаку. Прибрати такий дефект вже неможливо – тільки перефарбування деталі.
Деревний клей слід прибирати відразу, інакше він “змішається” з лаком і деталь доведеться перефарбовувати.
Як цьому запобігти? Навесні – точніше, аж до липня – обирати місце для паркування подалі від підозрілої рослинності. Варіант, що дає більше свободи – завчасно навоскувати кузов захисною поліроллю (віск карнауба, “рідке скло”).
Дрібні колеса
Раніше весна напружувала водіїв масовою появою велосипедистів та мотоциклістів. Тепер ці двоколісні здаються нам не вартими уваги дурницями – бо щовесни на дороги викочуються численні електросамокати, моноколеса, гіроскутери та інше неконтрольоване зло.
Причому особливо небезпечні вони саме у перший місяць сезону, певно, поки у самокатчиків після зимової сплячки не відновиться інстинкт самозбереження.
Гонщики
Весна – початок сезону для “гонщиків” різного штибу. Неважливо, чи це буде юний таксист на старому “Ланосі” чи досвідчений стритрейсер, що розігрівається перед нічними стартами – неадекватною поведінкою в потоці такі персонажі створюють масу аварійних ситуацій.
При цьому у випадку ДТП з них часто буває нічого взяти, бо вони не мають ані страховки, ані майна, ані нерухомості. Тож треба уникати рухатись поряд з такими “джигітами”. Підкажемо, що небезпечно їхати у тому числі й позаду таких провокаторів ДТП, адже в’їхати у нерухому купу зім’ятого заліза, що утворилася секунду назад перед вам, так саме неприємно, як отримати удар ззаду чи в бік.
Взимку діти здебільшого сиділи вдома, але з приходом тепла активізувались у громадському просторі та просто на вулицях. Тож саме у перші теплі тижні від водіїв потрібна підвищена увага.
Діти
В принципі, молоде покоління само по собі нас радує і надихає, але часто воно створює додаткові проблеми на дорозі. Давайте згадаємо, що саме навесні на будь-яких рівних поверхнях з’являються діти з м’ячами, на велосипедах, роликах, тих самих самокатах і просто “на своїх двох” – дуже швидких та нестримних. Давайте будемо більш обережними біля виїздів з дворів, шкіл та різного роду асфальтованих майданчиків.
Рекомендація “Авто 24”
Одне слово, якщо взимку водії змушені долати труднощі, створені природою, то навесні та влітку комплекс небезпек перетікає великою мірою у площину “людського фактору”. І основну увагу доводиться перерозподіляти з органів управління на навколишні об’єкти, що можуть становити небезпеку для вас.
Comments